(Яке) право на (яке) мистецтво

© Давід Чічканchichkan potopФрагмент роботи Давіда Чічкана "Потоп, No 6". Між обрядом та індустрією, грою й роботою, революцією та бізнесом. Між Сціллою "пострадянського" й Харибдою "світового" контексту. Між вершинами "особистої геніальності" та бурхливим океаном "колективної солідарності", - де знайти точку опори, з якої можна говорити про "право на мистецтво"? Кому, як і до кого звертатися для ствердження, завоювання, повернення цього права? І чи потрібно це — тут і зараз?

Отож, спочатку було слово — тобто, дискусія "НА ПІДЛОЗІ" на тему "Право на мистецтво". Дискусія, що мала на меті порушити "непристойні" питання, пов'язані з виробництвом мистецтва, своє основне завдання виконала: таки ці питання порушила. Представниці та представники мистецької, кураторської, дослідницької, активістської спільноти відверто говорили та дискутували про споживацтво інституцій, експлуатацію прекарітетної праці, сомнамбулічність держави та скромну чарівність арт-тусовки. Проте схоже, що на шляху від усвідомлення того, хто винен, до розуміння того, що робити, постає ще безліч дрібних і великих питань: адже й досі не зрозуміло, яке саме "право" та на яке саме "мистецтво"?

У стінах 7 Берлінської Бієнале зараз творить Occupy, на Дискусійній платформі  та Освітній програмі АРСЕНАЛЕ 2012 обговорюють не лише ринковість, але й ангажованість мистецтва, у Центрі візуальної культури відбувається Конгрес творчих робітників і робітниць. Здавалося б, усе навколо кричить про існування напруження, що підриває усталене сприйняття спайки культури-капіталу-влади. Проте насправді цей підрив ще потрібно "вигадувати". Вигадувати та (пере)винаходити як у "культурних столицях", так і на периферії. KORYDOR не лише сподівається, що з-під міцного асфальту замовчуваності, який вже потроху ламається, проросте багато голосів (часом зовсім неочікуваних). Вимагаючи неможливого, ми виступаємо за поширення перформативного знання, цінного як для подальшої дискусії та рефлексії, так і для конкретної практики та (колективної) дії. І водночас — поразка у досягненні цієї мети є навіть більш важливою, ніж примарний успіх. Залишаючи тему "права на мистецтво" відкритою для змін та розвитку, ми відпускаємо її у вільне плавання і запрошуємо вас доєднатися — адже надворі стає спекотно.