ЯНКА САДОВА та ХИМКА СТЕЛЬМАХ досліджують традиції звільнення музейних директорів та освоєння культурної спадщини.  

АНТОН ВІДОКЛ про працю художника, виробництво мистецтва, картини Матісса та своє дитинство.  

Вторая часть исследования Дмитрия Десятерика – о главных именах, тенденциях и темах стрит-арта.  

Первая часть исследования Дмитрия Десятерика – об истории стрит-арта, его двойственности и маргинальной энергии.  

Перший круглий стіл у рамках дискусійної програми “Пожива для розуму”.  

ОЛЬГА БАЛАШОВА о самореферентности художника и особой «территории искусства».  

АННА НЕКРАСОВА додавала та множила факти й коментарі, підраховуючи доцільність існування Art-Kyiv contemporary для українського арт-ринку.  

ЮЛИЯ МАНУКЯН проводит сравнительный анализ ревитализационных проектов в мире и в Украине, поглядывая на них c херсонской Terra Futura.  

ОЛЕНА ЧЕРВОНИК зіштовхує кардинально різні точки зору арт-критиків на перформанси Ванеси Бікрофт.  

ЛЕНА ПРЕНЦ и ОЛЬГА РЫБЧИНСКАЯ анализируют процесс развития современного белорусского искусства.  

НАТАЛІЯ КОСМОЛІНСЬКА аналізує кілька квадратних метрів живопису, які зворохобили мистецький Львів.  

АЛЬМИРА УСМАНОВА видит путь к преодолению провинционализма белорусского современного искусства в таких проектах, как выставка Руслана Вашкевича.  

ОЛЕНА ЧЕРВОНИК спостерігає, як художниця Кікі Сміт у своїх роботах деконструює міф про людське тіло та створює нове розуміння тілесності.  

КАТЕРИНА БОТАНОВА з’ясовує, чи зможуть футбольні фанати стати неофітами сучасного мистецтва.  

МИКОЛА СКИБА намагається передбачити майбутнє «Аrsenale» та її можливий вплив на українські мистецькі інституції.  

ОЛЕНА ЧЕРВОНИК розглядає демонстрацію інакшості як сутність сучасного мистецтва.  

Редакторка журналу Frieze ДЖЕННІФЕР ГІГГІ розмірковує про цензуру в мистецтві та необхідність вибору, яка стоїть перед художниками і кураторами.  

ОЛЬГА БАЛАШОВА проверяет арт-сообщество на способность к объективной критике и компромиссу, определяя степень ответственности его представителей.  

БОРИС ГРОЙС розмірковує про елітарні мистецькі смаки та добу масових культурних практик.  

ДМИТРО ЗАЄЦЬ досліджує поступ мистецтва в міському просторі до мистецтва міського простору.