ДІТЕР РОЕЛСТРАТЕ про зв'язок спекулятивної теорії легкості у мистецтві й тайм-менеджмент культурних робітників.  

ТАТЬЯНА АРТИМОВИЧ в русле критического урбанизма рассуждает о Минске как о городском пространстве с потребительским лицом.  

КАТЕРИНА БОТАНОВА аналізує хвороби росту мистецького середовища в Україні останніх десятиліть.  

НАДІЯ ПАРФАН досліджує, як змінювалася концепція кухні від арт-фемінізму до феміністичного дизайну.  

ОЛЕКСАНДРА НАБІЄВА розмірковує, чому жіноче тіло залишається актуальним засобом художнього висловлювання.  

У знаменитому есе 1936 року ЧЕСЛАВ МІЛОШ відстоює право митця на інтроспекцію, етичну та естетичну чесність із собою.  

Друга частина розмови про концептуальне мистецтво і Східну Європу з e-flux journal.  

ТАМАРА ЗЛОБІНА про поцілунок у чоло, що відкрив очі Сплячій красуні у проекті Тараса Полатайка, як про момент постання жіночої суб’єктності.  

Перша частина розмови про концептуальне мистецтво і Східну Європу з e-flux journal.  

ТАМАРА ЗЛОБІНА, пригадуючи свої сни, розповідає про одну сукню Юлії Тимошенко та картини Олександра Ройтбурда.  

НАДІЯ ПАРФАН про американську художницю Свун, і Свун про те, як бути жінкою в "чоловічій сфері" графіті.  

KORYDOR представляє скорочену розшифровку круглого столу "Спадок авангарду в сучасному мистецтві. Естетичне. Етичне. Політичне".  

АКСИНЬЯ КУРИНА, продолжая тему премий в сфере искусства, делится мыслями о наградах кинофестивалей и кинопремиях.  

ЛІДІЯ ЛОЗОВА на прикладі Казимира Малевича досліджує, чи можна пов’язувати іконічність і супрематизм.  

ІРИНА СЛАВІНСЬКА, озираючись на літературний контекст, розмірковує про сенс існування та отримання премій для художників.  

АННА ПОГРІБНА досліджує трансформацію ідей радянського авангарду у ярмарок товарів широкого вжитку, аналізуючи історію Музичного театру в Києві.  

ЮЛІЯ ВАГАНОВА ділиться досвідом "адміністративного" дослідження публічного простору та картографує місця, з якими довелося мати справу під час реалізації проектів ПОШУКу.  

АНТОН ЛЕДЕРЕР і МАРГАРЕТ МАКОВЕЦ розповідають про стратегії візуального мистецтва і культурного виробництва в публічному та соціальному просторі, спираючись на досвід проектів <rotor> (Ґрац, Австрія).  

ЛЕСЯ ПАГУЛІЧ аналізує законопроект №8711 і показує, як спекуляція мораллю стає політичним інструментом.  

ОЛЬГА БАЛАШОВА и ДАРЬЯ БАДЬЕР дискутируют о художественной и кино-критике и о том, для кого же она все-таки существует, в лучах тезисов Вальтера Беньямина.