Ярмаркова арифметика

© artarsenalart money_nekrasova3 У світі щороку відбувається близько двохсот арт-ярмарків. До “першої ліги” зараховують Art Basel, лондонський Frieze та паризький FIAC, кількість галерей-учасників яких вимірюється сотнями, а не десятками, а селекцією займаються комітети міжнародних дилерів за досить жорсткими критеріями.

Art-Kyiv contemporary разом з Арт Москвою, на думку галериста Олега Байшева, потрапляють лише у “третю лігу”, а отже не є особливо цікавими для міжнародних колекціонерів. Якщо порушити питання щодо причин такої міжнародної недооцінки, то відповіді, мабуть, варто шукати в кількох помилкових стратегічних моментах Art-Kyiv contemporary, які допускають на експозиційно-концептуальному й організаторському рівнях.

Art-Kyiv відбувається вже шостий рік поспіль, однак лише в 2010 році простором для нього для став Мистецький Арсенал. Керівництво Арсеналу, не без схильності до гігантоманії, прагне тотального включення соціуму в мистецтво. Бажання та спокуса донести до кожного дому «благу вість» прочитується хоча б у цьогорічній рекламній кампанії в столичному метрополітені, що перевозить у середньому два мільйони пасажирів щодня.

Цього року можна помітити значно активнішу спрямованість мистецького ярмарку в Москві – на який, до речі, рівняється Київ, – на міжнародний рівень хоча б за співвідношенням представлених галерей: 20 російських та 20 зарубіжних. Організатори Art-Kyiv знову зробили ставку на вітчизняні: серед 28 представлених галерей лише 5 зарубіжних, серед яких дві російські - Pecherskiy Gallery та галерея "11.12". До того ж незрозумілим стає сенс залучення зарубіжних галерей, що представили наших же українських художників, зокрема німецька White Square Gallery експонувала роботи Олександри Жумайлової-Дмитровської та Жанни Кадирової, швейцарська Barbarian Art Gallery - Володимира Заїченка, а французька галерея Альберта Бенаму представила Віктора Сидоренка, Антона Соломуху та Олега Тістола.

Олександр Соловйов, куратор Art-Kyiv contemporary, пояснює такий хід ускладненими й невигідними правилами ввозу робіт зарубіжних авторів через митницю – їх треба страхувати – та агресивністю системи оподаткування у 44%. Проте питання: навіщо залучати іноземні галереї, котрі продаватимуть нашим же наше у європейській обгортці, все одно зависає у повітрі. Не зовсім зрозумілою лишається також і доцільність некомерційних спецпроектів.

Свою «мистецько-просвітницьку турботу» Арсенал засвідчує даними, у яких успішність заходу вимірює кількістю відвідувачів. Прес-служба Мистецького Арсеналу повідомила, що у день передпоказу Art-Kyiv contemporary 2011 відвідало понад 5000 осіб, а до кінця проекту ця цифра сягнула 55000. Якщо враховувати, що вартість квитка складає 40 грн., то у результаті маємо 2200000 грн.

Щодо реальних продажів експонованих на ярмарку робіт, то з цим ситуація ускладнюється «круговою порукою» та інформаційним вакуумом. «Дуже рідко домовленості підтверджуються офіційними контрактами. Більшість працює на особистих стосунках та усних домовленостях. Тому наш арт-ринок поки що можна назвати стихійним, тим, який тільки-но формується» - стверджує Тетяна Міронова, власниця Mironova Gallery.

Організатори не стали підбивати фінансові підсумки цьогорічного ярмарку й порадили звертатися з подібними запитами безпосередньо до галерей. Натомість організатори Арт Москви значно більше зацікавлені в повноцінному інформаційному висвітленні події.

У прес-релізі Art-Kyiv contemporary 2010 року йшлося про те, що обсяг продажу творів мистецтва нібито складав близько $8 мільйони.

А, до прикладу, загальна сума продажів на 15-й Арт-Москві склала $4,603 мільйони, з них $2,84 мільйони – це прямі продажі та з відстрочкою розрахунку (резерв)  – $1,843 млн. Цього року за сукупною долею прибутку іноземні галереї випередили російські – 69% ($ 2,42 мільйони) проти 31% ($ 1,083 млн.). Проте конкретніша інформація про реальні продажі офіційно ніде не вказана. Такий пікантний момент є цілком зрозумілим та очікуваним, адже оприлюднення цифр економічно не вигідно нікому, окрім як державному апарату.

Інформація ж щодо комерційних результатів Art-Kyiv contemporary 2011 пролунала лише у вигляді чуток. Зокрема, різні джерела сходяться на тому, що продати частину робіт зуміли лише п’ять галерей, серед яких є й російська. Свої продажі на цьогорічному ярмарку підтвердили лише галерея «Колекція» та «Art-Agent Ukr.Gallery». Проте Олег Байшев, творчий директор галереї «Колекція», вирішив не вказувати цін, за якими було продано роботи Анатолія Ганкевича й Іллі Чічкана. Від конкретних цифр утримався й Ігор Абрамович, власник «Art-Agent Ukr.Gallery», говорячи про продажі робіт Вінні Рєунова й Олега Тiстола.

Попри статусність Art-Kyiv contemporary, останнім часом представники мистецького середовища, зокрема галеристи, незрідка ігнорують цю подію. У критичних колах лунають думки про суперечність між концептуальною спрямованістю самого Мистецького Арсеналу як музейного комплексу та заходами, що відбуваються в його стінах, зокрема арт-ярмарку.

Я попросила пояснити організаторів Art-Kyiv contemporary, за рахунок чого долається конфлікт між таким заходом, як арт-ярмарок, та діяльністю Мистецького Арсеналу, що позиціонує себе як музейний комплекс – й отримала лаконічну відповідь у вигляді зустрічного «?». Людмила Гарбуз, нинішня директорка Stedley Art Foundation, (зазначивши, що не є незалежним експертом, оскільки з січня працюватиме в Арсеналі) прокоментувала: «По-перше, Арсенал позиціонує себе не лише як музейний комплекс, але ще й як культурно-мистецький і музейний комплекс. Особисто я не бачу в проведенні Арт-Києва протиріч у цьому розрізі, швидше навпаки. Подвір’я Лувру та Гран-Пале також є місцями проведення подібних подій».

Алгоритм участі в Art-Kyiv contemporary виявився нескладним: потенційним учасникам пропонують заповнити заявку на участь з описом концепції, яку має затвердити Експертна рада (на чолі з Олександром Соловйовим). На основі рішення ради організатор має право відмовити в участі без пояснення причин. Експонент також має оплатити повну вартість стенду, що складає $3000,00 за бокс, площею 60 м2 з урахуванням виставкового збору, розворот у каталозі, оплати облаштованої виставкової території, ПДВ і ПНР.

Відмови трапляються дуже рідко, і галеристи в унісон говорять про те, як легко потрапити на київський арт-ярмарок порівняно зі знаковими світовими арт-форумами, де іноді можна 10 років стояти в черзі на участь. Правда, варто зазначити, що міжнародна активність українських галерей досить низька, якщо не відсутня. Тетяна Міронова взагалі запевняє, що «жодна українська галерея ще не брала участі у швейцарському Art Basel, а з російських галерей туди щорічно потрапляють тільки дві: «Ріджина» та «XXL». Art-Kyiv ще не набув такої ваги, тому сюди потрапити неважко».

Та, мабуть, найбільшою проблемою Art-Kyiv contemporary є, власне, стан українського арт-ринку, який часто називають нерозвиненим, а то й відсутнім взагалі. Для неозброєного ока київський арт-ярмарок потрапляє в реєстр масштабної події зі ставкою на видовищність, що сприймається радше як виставка сучасного мистецтва без особливої комерційної складової та в рамках якої відбувається дуже мало комерційних угод (продажів), адже їх можна перерахувати на пальцях.

Українські галереї майже не виставляють іноземних художників, тому ярмарок перетворюється у такий собі зріз вітчизняного сучасного мистецтва з невеликим вибором для покупців. Хоча Олександр Соловйов наполягає на тому, що «наш арт-ринок ще не готовий купувати неукраїнське», створювати попит за відсутності пропозиції –  справа невдячна. За відсутності сприятливих умов на законодавчому рівні більшість угод укладаються на чесному слові та ніде особливо не афішуються, адже працювати локально та закрито – менш ризикований шлях для галерей, що постійно вдаються до різних тактик обійти систему: від заниження реальних продажів до оформлення угод за кордоном.

Для цього матеріалу було опитано чималого київських галерей, але (вчасно) відкоментували тільки кілька.

Warning: session_write_close(): Failed to write session data (user). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/tmp/sessions_php54) in /sata1/home/users/cca/www/old.korydor.in.ua/libraries/joomla/session/session.php on line 676