Медіамистецтво в Україні: онтологічний чи гіпотетичний статус?

© Олексій Сай
Олексій Сай, із серії "Подорож Лемінгів", 2010

Цими днями, з 10 до 15 травня, у Вроцлаві (Польща) триває бієнале медіамистецтва WRO-2011. Бієнале організовує одна з найшановніших у світі інституцій, що займається архівацією та підтримкою медіамистецтва – WRO, яку було створено ще 1989 року. Останнім часом ця інституція стала надійним прихистком і для молодих українських медіа-артистів, які, на жаль, не мають художньої платформи на зразок WRO, що надає можливість художникам з усього світу створювати на базі своєї резиденції твори мистецтва нових медіа, а також експонувати їх на своєму бієнале. Цього року Україну на бієнале представлять три українські медіаартисти: Сергій Петлюк (Львів), Андрій Лінік (Львів) та Олексій Сай (Київ). Двоє перших створили свої роботи на базі WRO. Мене ж, як теоретика медіамистецтва, організатори бієнале запросили написати статтю для сайту WRO, яка б описала ситуацію медіамистецтва в Україні сьогодні, оскільки темою цьогорічного WRO є «Альтернатива зараз». Стаття «Медіамистецтво в Україні: онтологічний чи гіпотетичний статус?» стала відповіддю на запитання – чи має альтернативи для розвитку медіамистецтво сьогодні в Україні? 

Разом порефлексувати над цим запитанням запрошую читачів статті 7 червня в Центр візуальної культури при НаУКМА о 15:00. В цей день в рамках форуму медіамистецтва «Україна нових медіа», що є цьогорічним проектом-сателітом МУХі-2011, відбудеться круглий стіл з ідентичною назвою та знаком запитання.

Медіамистецтво в Україні має дивний характер: з одного боку, воно має двадцятирічну історію розвитку, з іншого – носить хвилеподібний, нестійкий, регіональний та несистематичний характер. Кожна з цих характеристик має свою причину. Хвилеподібність зумовлена інтересом до України іноземних інституцій та його зникненням. Так, наприклад, медіамистецтво починає активно розвиватися в Україні в часи підтримки Центру сучасного мистецтва Соросу даного виду творчості. 
Головною причиною нестійкості медіамистецтва є відсутність художньої інституції, яка б підтримувала починання медіаартистів. Частіше за все зацікавлення новими медіа – це певний етап у творчій біографії українського живописця або початковий етап для майбутнього дизайнера (що, зокрема, часто ставало в подальшому професійною долею медіаартистів, які працювали в 90-х).

Регіональність, певна річ, зумовлена розвитком художньої культури лише у великих містах України – Києві, Одесі, Харкові, Львові (і це без «і т.д.», виняток становить лише провінційний Херсон). При чому львів’янам, що живуть поряд з Польщею, «територіально» пощастило, оскільки вони часто мають змогу створювати значно цікавіші та технологічно досконаліші проекти у польських інституціях, що підтримують медіамистецтво, які, ясна річ, вигідно виділяються на фоні інших українських медіаартефактів. Несистематичність є результатом усіх вище згаданих причин, з відсутністю викладання теорії та практики медіамистецтва у вузах та художніх коледжах на додачу. 

Окрім вищезазначеного, варто також згадати майже повну відсутність комунікативного поля у даній царині, що частково також пояснюється відсутність фахової інституції медіамистецва, яка б мала слугувати платформою для спілкування, обміну думками та художніми ідеями для теоретиків та практиків мистецтва нових медіа. Так, молоді художники з різних регіонів України (вищезгадані Київ-Одеса-Харків-Львів-Херсон) часто просто не здогадуються про існування один одного, а естетики та мистецтвознавці часто свято вірять в те, що першими розробили курс з історії та теорії медіамистецтва, оскільки з конференціями та семінарами, присвяченими медіамистецтву ситуація в Україні ще гірша, ніж з тематичними фестивалями та експозиціями.

Однак на даний момент можна констатувати нову хвилю інтересу до медіамистецтва в Україні, яка наступає одразу з декількох фронтів – від молодого покоління художників, що вже виросло за клавіатурою, та молодого покоління теоретиків, що прагнуть створювати автентичні концепції та відновлюють історію розвитку медіамистецтва в Україні; а також від культурних інституцій, які останнім часом проявляють все ще кволий, але дедалі більший інтерес до співпраці мистецтва і новітніх технологій.

Бажання створювати медіа-арт-об’єкти у молодих українських художників підтримує наявність регіональних (цікаво, що в Києві на даний момент такий відсутній) фестивалів, які включають в себе програму, присвячену медіамистецтву. Перш за все, це MediaNonStop (Харків), Terra Futura (Херсон), Тиждень актуального мистецтва з програмою Media Depo та Transformator у Львові. Зважаючи на відсутність профілюючої інституції, ці фестивалі є відмінною можливістю проявити себе та навіть порівняти свої роботи з роботами західних колег.

Треба також підкреслити, що останніми роками значно розширився і жанровий діапазон робіт, який раніше був переважно обмежений відеоартом – найпростішим з технічних причин. Зокрема на сьогодні медіамистецтво в Україні представлено такими жанрами як відеоарт (молодий склад ТОТЕМа, SOSka, Р.Е.П., УБІК, Дмитро Шиян, Лада Наконечна, Анна Нароніна, Аліна Клейтман, Андрій Тєрєнтьєв, Ольга Сєліщева, Роман Гаврилов), відеоінсталяція (Сергій Петлюк), інтерактивна інсталяція (Тамара Грідяєва, Андрій Лінік, Олексій Хорошко, Юрій Кручак і Юлія Костєрєва), net.art (Юрій Кручак і Юлія Костєрєва, Маша Шубіна), sms art (Роман Мінін), excel art (Олексій Сай), pixel art (Юліана Алимова), кінетична скульптура (Анна Надуда, Анатолій Слойко), digital street art (УБІК, Анна Надуда), звукова інсталяція (Іван Світличний). Та як бачимо з переліку імен у дужках – відеоарт все ще переважає як технічно найпростіший жанр. 

Що стосується сфери теорії медіамистецтва в Україні, то і тут останніми роками спостерігається значене пожвавлення. Курс «Мистецтво новітніх технологій» вже декілька років поспіль викладається у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова для студентів відділення «культурологія» та у Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури для майбутніх мистецтвознавців. Більше того, у серпні 2009 року було здійснено перший набір на кафедру медіакомунікацій, що відкрилася на соціологічному факультеті у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. При кафедрі відкрився Центр медіакомунікацій і візуальних досліджень, в рамках якого здійснюються проведення майстер-класів, відкритих лекцій, семінарів та воркшопів, присвячених, зокрема, і історії та теорії медіамистецтва.

Сектор «медіамистецтво» стає дедалі популярнішим і на академічних конференціях, і на міждисциплінарних форумах, що стають майданчиком для обговорення спільної теми художників, теоретиків та кураторів медіамистецтва. Так, восени 2010 року у Львові було проведено Футурологічний конгрес, який, між іншим, відвідав Річард Барбрук – автор міждисциплінарного шедевру „Уявні майбутні” (Imaginary Futures).
В свою чергу культурні інституції стають все відкритішими для медіамистецтва – наприклад, завдяки підтримці Культурного проекту восени 2010 року Україну відвідав із двома лекціями зажиттєвий класик теорії медіа Лев Манович. 

Як молодого теоретика і куратора медіамистецтва, автора статті тішить факт звернення такої авторитетної інституції, як Фундація Центр Сучасного Мистецтва, з пропозицією створення відкритого архіву медіамистецтва та освітнього курсу, присвяченого історії становленню медіамистецтва в Україні, що включає в себе лекції маститих художників, кураторів та скрінінги робіт, з якими, на жаль, так рідко можна ознайомитися сьогодні.

Не менш цікава пропозиція надійшла від київської галереї Боттега, яка вже декілька років організовує конкурс МУХі (Молоді Українські Художники). Цього року в рамках конкурсу відбудеться форум медіамистецтва „Україна нових медіа” (New Media Ukraine), структура якого складатиметься з освітнього курсу, експозиції робіт молодих українських художників, що працюють з новими медіа та круглого столу, де будуть обговорені важливі питання подальшого розвитку медіамистецтва в Україні. Зокрема з лекціями форум відвідають Олівер Грау (Австрія), редактор вже канонічної «Історії медіамистецтва» (Media Art History), та Дмитро Булатов (Росія), куратор калінінградського відділу ДЦСМ, що досліджує мистецтво, яке народжується на межі художнього та наукового.

Але все ж таки найактуальнішою проблемою, на мій погляд, лишається питання створення інституції медіамистецтва в Україні. Ця тема, зокрема, запропонована як одна з основних для обговорення на круглому столі. Мрією автора статті є створення номадичного проекту, який би привернув увагу громадськості до необхідності створення центру дослідження та практики медіамистецтва в Україні та подорожував би містечками у вигляді експозиції робіт українських медіаартистів. 

Головна ідея проекту полягає у тому, що дана інституція не обов’язково має бути створена у Києві або іншому великому місті (це загалом одна з найбільших проблем сучасної України у галузі культури та освіти). Будь-яке провінційне містечко – як, наприклад, резиденція Ars Electronica у Лінці (Австрія) – може стати міждисциплінарним пристановищем для художників, кураторів, програмістів, теоретиків у різних галузях наук, що прагнуть працювати у сфері медіамистецтва.

Безумовно, таке містечко повинне мати певний потенціал для створення такої інституції. Так, пропонується зосередити увагу на туристичних центрах України, де експозицію принаймні літом зможуть відвідати не тільки жителі міста, але й туристи. Даний проект, між іншим, може стати прикладом поєднання традиційного мистецтва із сучасним для провінційних виставкових залів. Зокрема, дане містечко повинне мати і освітній потенціал – скажімо, коледж мистецтв або культури, який забезпечує спеціальну середню освіту майбутніх фахівців у галузі мистецтва і може стати початковою базою роботи з майбутнім поколінням медіаартистів, принаймні на час проведення проекту. Автор статті має надію, що дана ідея найближчим часом знайде свою можливість для втілення у реальність і створить нові перспективи для розвитку медіамистецтва в Україні.


Warning: session_write_close(): Failed to write session data (user). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/tmp/sessions_php54) in /sata1/home/users/cca/www/old.korydor.in.ua/libraries/joomla/session/session.php on line 676