Річково-паркова ДНК


Наприкінці квітня у київському Будинку архітекторів пройшов фестиваль із оптимістичною назвою Canactions, який позиціонувався як скерований на "засівання більш глибокого розуміння сучасної архітектури в Україні". Фестиваль відбувся вчетверте, втім, цього року, на відміну від попередніх, він отримав дуже конкретну практичну прив'язку: протягом трьох днів мали бути оприлюднені результати конкурсу з благоустрою центральної частини міста Києва до Євро 2012. 
Тема  благоустрою надзвичайно болюча для більшості киян. Чи зможе оголошений КМДА та Головним управлінням містобудування конкурс комплексно вирішити проблеми роздовбаної радянської інфрастуруктури, причавленої банановим капіталізмом? Представлення проектів фіналістів міжнародного конкурсу "Благоустрій центральної частини Києва до Євро 2012 та "на перспективу" зайняло більшу частину другого дня фестивалю.

Учасникам конкурсу пропонувалося створити проекти розвитку центральної частини міста Києва - Набережної, Київського дитинцю, Пейзажної алеї, Контрактової, Поштової та Європейської площі і Андріївського узвозу, Хрещатику і Андріївського узвозу. В умовах конкурсу зазначалося, що проекти мають базуватися на дбайливому ставленні до природи, поваги до міста та майбутніх поколінь, зважати на євроінтеграцію. Проекти мали консолідувати зусилля влади, фахівців і громадськості та створити прецедент прозорої та ефективної співпраці у вирішенні проблем столиці. Проблеми центру в умовах конкурсу не конкретизувалися, тож архітектори мали визначити їх спираючись на оприлюдененні на сайті Urban Landscaping in Kyiv for Euro-2012 плани та власні спостереження.

Із допущених до участі у конкурсі 48 проектів журі – двоє європейських, чотири західноєвропейських архітектори, а також голова КМДА Олександр Попов і головний архітектор міста Сергій Целовальнік – обрало дев'ять. Коментуючи відсутність у фінальному шорт-лісті українських проектів, організатор фестивалю зазначив, що вибір журі відображає об'єктивну реальність – подані вітчизняні проекти були значно слабші за іноземні. 

Оминаючи проблемні теми збереження архітектурної спадщини, засмічення столиці та засилля малих архітектурних форм, фіналісти сфокусувалися на благоустрої паркових схилів і набережної. Так британська команда FORM Associates запропонувала робити ставку на синьо-зелене, парково-річкове ДНК Києва. На їхню думку, автостраду, що відділяє схили від Дніпра, слід закрити навісом, по даху якого парки мають сходити до самої води. Уздовж схилів архітектори запропонували прокласти пішохідний парковий маршрут, всіяний карбоновими ліхтарями-інфошпицями, що не затуляють ландшафт. Цей проект приємно мене вразив своїм реалізмом: розуміючи нереальність вирішення інфраструктурних проблем менш ніж за рік до Євро 2012, FORM Associates запропонували оригінальну ідею візуальної трансформації центру. 

Оранжереї у київських підземках надихнули британців на ідею – надіслати киянам насіння квітів, аби ті допомогли архітекторам створювати величезні ботанічні інсталяції.  Головних інфраструктурних проблем ці інсталяції також не вирішують, але принаймні відповідають конкурсному завданню співпраці з громадськістю. Можливо, це міг би бути непоганий спосіб довести, що прикрашати публічний простір кияни можуть не лише шляхом надбудови свого балкону.
 
Міхаїл Бєйлін та Даніїл Нікішин з російського проектного бюро THE_CITIZENSTUDIO, які також працювали над розробкою пермського Музею сучасного мистецтва, запропонували Києву стратегію мінімального втручання. На їхню думку, зелені київські схили не потребують жодних нових масивних конструкцій. Натомість вони мають бути оздоблені мережею дерев'яних доріжок, місточків, альтанок та інфобашт. 

Найсуттєвішою частиною їхньої концепції, на мою думку, було укріплення понівеченого схилу перед Андріївською церквою.  Але чи не протидіятимуть впливові власники Музею духовних скарбів досипанню схилу, що перекриє один з під’їздів до підземного гаражу? Джейсон Хільгефорд з нідерландського бюро MAXWAN запропонував концепцію розбудови зеленого Києва. Його проект "23 парки" передбачав збагачення наддніпрянських парків, у яких зараз представлено не більше шести видів дерев іншими видами флори. Розвиваючи ідею, Хільгефорд запропонував навіть заселити парки рослинами з Червоної книги України.

Цікаво, як сприйме цю фіто-ідею "Київзеленбуд", що попри всі політичні метаморфози останніх років тридцять незламно дотримується тюльпанно-чорнобривцевої схеми озеленення.   Проблему розриву зв'язку із Трухановим островом Хільгефорд запропонував вирішити за допомогою нового фунікулерного сполучення, яке б поєднувало острів з правим берегом, простягаючись до самого ботанічного саду.

Дизайнер Філіп Піщік, також відомий як BLUEMOLOKO, підтримав ідею фунікулерного сполучення між берегами. Він запропонував сполучити узбіччя схилів із готелем Дніпро. Крім того розв'язати проблему трафіку Філіп запропонував через морські таксі та сполучення Володимирської гірки та Маріїнського парку через міст для пішоходів, велосипедистів і сігвеїв. Для розташування гостей Євро 2012 на Трухановому острові можна розмістити мобільні бокси-готелі, під опорою мосту-метро наростити піщаний півострів-пляж.  Позитивним моментом у проекті Філіпа було те, що він єдиний з усіх фіналістів адресував проблему засилля білбордів. 

Судячи з аплодисментів, більше за інші публіка вподобала проект пішохідно-велосипедного кільця на Європейській площі розроблений японським бюро PLAY. Представник проектної команди Кен Аокі запевнив: якщо проект затвердять до кінця травня, вже на початку літа 2012 року міст буде готовий. Після презентації Кєна оточили захоплені студенти із проханнями розкрити секрет дивовижного програмного забезпечення.

В обід третього дня організатори викликали фіналістів на сцену для урочистого оголошення переможців. Конкурс з благоустрою центру Києва виграла команда колумбійського бюро Taller 301. Їхня ідея полягає у створенні хвилеподібних навісних конструкцій, що накривши наддніпрянську автостраду з'єднають парки із Дніпром, створивши на набережній широку рекреаційну зону. Дякуючи за визнання, колумбійці наголосили: вони розуміють, що їхній задум – надзвичайно амбітний, але саме такі амбітні проекти надають новий поштовх у розвитку міст.

На тлі загальної відпрацьованості фестивалю церемонія нагородження виглядала дещо комічно: перш ніж отримати почесний диплом у красивій рамочці, архітектори мали вислухати, вочевидь, не розрахований на публіку фідбек журі. Аби покращити ситуацію головний архітектор Целовальнік запевнив "молодих і творчих" учасників, що усі їхні ідеї у тому чи іншому вигляді візьмуть на озброєння при розробці стратегії нового Києва, але чомусь це не надто вразило фіналістів. Целовальнік також запевнив архітекторів, що цей конкурс не залишиться на папері: київська влада висловила наміри серйозну підтримку, пообіцявши шукати можливості втілення проектів з огляду на унікальну ситуацію із Євро. Ігор Добруцький, голова ГО "Столичні ініціативи", підтримав Целовальніка у його рішучості, пообіцявши у травні провести
інвестиційний конкурс на реалізацію цих проектів. 

Здавалося б, позитивний суперфінал: заявлений конкурс проведено, результати оголошено у присутності представників громадськості, переможці - міжнародні, влада обіцяє підтримку. Щоправда, не до кінця ясно, з яких міркувань інвестори мають зацікавитися капіталовкладеннями у благоустрій публічного простору і як можна за рік, що залишився до Євро 2012 якісно встигнути те, чого не робилося протягом останніх двадцяти. Невже і справді у столиці з’являться велосипедні доріжки, зникнуть пробки, всюдисущі кіоски та білборди, зупиняться вирубки парків та знесення старовинних садиб? Хотілося б вірити.


Warning: session_write_close(): Failed to write session data (user). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/tmp/sessions_php54) in /sata1/home/users/cca/www/old.korydor.in.ua/libraries/joomla/session/session.php on line 676