Уроки студентських майданів

© lvivexpres.comyevromaydan 0 Після насильницького згортання Євромайдану з неабиякою гостротою постало питання подальших дій. І в цьому сенсі напрочуд корисним виявляється досвід студентської самоорганізації, що мала місце цього тижня. Студстрайк продемонстрував можливість побудови масового протесту з горизонтальною структурою, незалежною від опозиційних сил. Певною мірою йому вдалося відмежуватися й від націоналістичної риторики, яка в контексті європейського вибору України лунала більш ніж недоцільно. І незважаючи на хиби в організаційних процесах, що час від часу давали про себе знати, можна з впевненістю сказати, що саме студентським протестним силам вдалося вдихнути у Євромайдан бодай ковток свіжого повітря й перетворити його на простір інтелектуальної взаємодії. Декілька лідерів студентського руху поділилися з Korydor` ом власним критичним баченням досвіду самокоординації та міркували про його важливість для майбутнього.

Єгор Стадний – громадський активіст
Студенти виходять набагато рішучіше за інших. По-перше, уся соціологія показує, що прихильників євроінтеграції найбільше серед молоді, серед студентів. По-друге, студентів найбільше захоплює романтика протесту. Тож достатньо було, щоби хтось розпочав та закликав решту. Так і сталося - спочатку Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ, Ужгород, потім доєднався Київ та інші міста.

Але перевага студентів водночас є їхньою слабкістю. Бо якщо до студентів надто довго запускати зажовані гасла типу "Україна - це Європа" та говорити з ними пафосними промовами, вони відчують фальш і будуть розходитись. Тому студенти не лише мають творити нові гасла, їм у цьому належить провідна роль. Я уявляю собі, як плювалися мешканці Парижу 1968 року, коли уперше почули абсурдні за змістом "забороняти заборонено" та "будь реалістом - вимагай неможливого". Але зараз вони усесвітньо відомі. І проблема навіть не в тому, що гасла на кшталт "Слава Україні - героям слава" є націоналістичними. Вони просто нудні та безпомічні, бо не викликають ані найменшої рефлексії. Коли ми говоримо про Європейський Союз, ми забуваємо про його витоки - це об'єднання заради миру. Гіркий досвід двох світових воєн підштовхнув лідерів до об'єднання економічного та політичного. Тому європейський проект для України - це мир, який має безліч вимірів: соціальний, економічний чи культурний.

Студентським протестам потрібен постійний рух - робота по університетах, агітація і, щонайголовніше, чіткий план дій, який відомий хоча б на 2-3 доби наперед. Тому величезна відповідальність лежить на координаторах. Чи ви згортаєте страйк? Чи далі висловлюєте вимоги - і як тоді не допустити використання студентів для сутичок? Якщо згортаєте, то як зробити так, щоб люди розходились не з відчуттям поразки, а з думкою про початок чогось потенційно нового? Окреме питання - це лідери, бо лише студентський Євромайдан має потенціал на появу нових облич. Якщо студентський страйк "народив" декількох лідерів, які тепер мають довіру сотень і навіть тисяч студентів, то на плечі цих осіб лягає величезна відповідальність. У першу чергу, за будь-якого рішення про подальші дії, ці люди мають опікуватись кожним випадком тиску та репресій проти студентів за їхню участь у протесті. До речі, саме така правозахисна діяльність може дати потім найбільші плоди - утворення різноманітних осередків та середовищ активістів, які можуть продовжити справу вже після Євромайдану. Дисидентів створюють репресії, коротко кажучи.

Іван Лукеря – один із координаторів студентського страйку Києво-Могилянської академії
В Україні був тільки один політичний майдан - на Європейській площі. Майдани у інших містах були молодіжні і студентські. У Києві студентський рух до вівторка був не організований, кількість небайдужих студентів, що виходили на Майдан, не була численною. Та вже у вівторок ми побачили, як Майдан ожив, коли студенти масово вийшли на вулиці. Відповідні виступи проводилися у середу і четвер.

Тому найбільш масовим був саме студентський рух, а також рух небайдужих, тобто тих людей, які виходили на майдани у вільний час.

Студенти, які виходили на Євромайдани, - вже з європейськими цінностям. Це вільні люди, які вимагають свободи та об'єднання з Європою. Більшою мірою вони знають, що таке Європа, - вони там навчалися, проходили стажування, читають закордонні інформаційні ресурси.

Євромайдани вже починають асоціюватися зі студентськими майданами. Скажімо, у Івано-Франківську на центральну площу міста вийшла найбільша кількість студентів з початку незалежності.

Сприятливих умов для нашого руху майже немає. Проблемами є відсутність досвіду, нестача ресурсного забезпечення. Крім цього, несприятлива політична ситуація - ми сьогодні чітко розуміємо, що опозиція не збирається ставити будь-які вимоги і добиватися їх виконання, адже у них одна ціль - 2015 рік.

Тому зараз потрібно підсилювати організаційну складову й ставити вимоги до всієї політичної еліти.

Богдан Білецький – активіст студентської профспілки “Пряма дія”, координатор лівого блоку на Євромайдані
Добре те, що організатори студентського страйку визначалися, що немає бути жодних гасел, які не стосуються інтеграції в Європу, але проблема в тому, що, на їхній погляд, вигук “Хто не скаче, той москаль” її стосується. Хоча знову ж таки, європейська цінність – це все-таки толерантність, а не виключність. І тема толерантності представлена на Майдані найменше. І коли активісти “Прямої дії” розгортали соціальні лозунги, які насправді стосуються європейського вибору, організатори просили їх прибрати.

Проте це не є причиною того, щоби лишатися осторонь Євромайдану. Бо ключова різниця між ним і подіями Помаранчевої революції є те, що він здебільшого був самоорганізованим. У голові слід тримати, що все те, що ми називаємо хорошим життям у Європі, було здобуте на страйках та на протестах, люди боролися за це в громадських організаціях та під час публічних обговорень. І перейняти європейський досвід – означає перейняти досвід самоорганізації. І тоді буде якийсь толк від Євромайдану. Дуже добре, що все-таки самоорганізація між студентами спрацювала, і координаційні ради вивели до 10000-15000 людей на Майдан. Це все-таки говорить про високий рівень політизації та організації людей. Однак, йому бракує соціальної проблематики. Тобто вихід цих тисяч людей був радше формальним, він був більшою мірою керований міфологією прекрасної Європи. Але я маю надію, що між тими людьми, які організовували протест, вибудовуються зв`язки: ці всі контакти обов`язково залишаться, і згодом можна буде виводити студентів задля захисту їхніх безпосередніх інтересів. Тобто це дуже важливий досвід протесту для всіх нас.



Warning: session_write_close(): Failed to write session data (user). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/tmp/sessions_php54) in /sata1/home/users/cca/www/old.korydor.in.ua/libraries/joomla/session/session.php on line 676