Перспективи «Ізоляції»

© Ляля Полищук
Тетяна Філевська

Появу «Ізоляції» в Донецьку можна порівняти з вибухом підводної бомби: спочатку непомітний на поверхні, але з хвилею наростаючого резонансу. Що значить для української ситуацій ця ініціатива наразі можна лише здогадуватись і сподіватись, але коли обіцяна програма відбудеться принаймні на 50% - це матиме вирішальний вплив на культурну і мистецьку мапу країни. 
Відкриття культурної інституції в Донецьку – вчинок майже героїчний, адже для сучасного мистецтва увесь Донбас – суцільна цілина. Бути піонером сучасного мистецтва може бути надзвичайно складно, але коли пам’ятати, що «ми не на Марсі», і скористатись досвідом інших країн, а також застосувати експертний ресурс, можна досягти максимального результату за досить короткий час. І, здається, ініціатори «Ізоляції» цілком усвідомлюють, що велосипед уже винайдений і на ньому треба просто навчитись їздити.  

«Ізоляція» [1] – приватний фонд сімейного типу на кшталт американських фондів, де батько є власником, дочка - ініціатором і рушієм, а онука - інспірацією. Фонд працюватиме над проектами у всій Україні і на міжнародному рівні. Також відкривається однойменний Центр сучасного мистецтва на території одноіменного заводу в колишньому цеху. Напевно, саме такий тип інституції найбільш очікуваний та найбільш прийнятний для Донецька: в ситуації фактичної відсутності будь-якого культурного середовища неможлива поява життєздатного організму «низової» ініціативи, також слід враховувати повну відсутність розуміння та інтересу з боку офіційної влади. До того ж, в регіоні вже існує традиція ініціатив з боку приватного капіталу, зокрема, й у сфері культури. 

Отже, «Ізоляція» - приватна ініціатива, спрямована на розбудову культурної ситуації в регіоні і орієнтована, передовсім, на місцевого глядача (молодих мешканців Донецька та довкола заводських територій), але, за словами директору Центру Анастасії Буцко, «сьогодні діючи локально, неможливо не мислити глобально». Освітня діяльність має становити левову частку діяльності «Ізоляції»: від кіно і музики до візуального мистецтва і ланшафтної архітектруи, зразок якої має з’явитись вже навесні навколо Центру. Запрошені з-за кордону архітектори вже підготували детальний план реконструкції території заводу та терикону, біля підніжжя якого стоїть новий Центр. Там само має розташуватись резиденція для художників, яка має постійно діяти і активізувати життя Центру. 

Для пілотного виставкового проекту Ізоляція запросила відомого в Україні вже за кількома проектами міжнародного куратора Адама Нанкервіса, який обрав для проекту молодих українських митців: Давида Чічкана, Юрія Пікуля та Володимира Кузнєцова з Києва, Гамлета Зіньківського з Харкова та одеського графітиста APL315. Після кількатижневої резиденції у Донецьку кожен представив роботу на спеціально збудованих всередині Центру фальшстінах розміром 4х4 метри, кожна з яких розташовувалась навпроти металевих воріт. 

За задумом куратора ворота мали бути відчинені навстіж, аби глядачі дивились на роботи з вулиці, й це мало би створити відчуття відкритості простору. Але через сильний вітер задум вдалося реалізувати лише частково, залишаючи решту уяві досвічених глядачів, яких на відкритті зібралось чимало. Окрім того, були ще два проекти назовні – «Лабіринт» Гамлета Зіньківського, збудований із величезних металевих кліток, серед яких були заґратовані «кімнати» зі старими речами, чи-то знайденими на заводі, чи-то зібраними на смітниках довкола; та надпис «ІЗОЛЯЦІЯ» від APL315. 

«Ізоляція» – це можливість «відкрити» Донецьк і ширше східний регіон України до сприйняття і творення сучасного мистецтва, це перспектива появи першої в Україні постійної міжнародної резиденції, це нова форма взаємодії різних сторін у створенні культурної інституції, це досвід культурної конверсії індустріального об’єкту, що може стати зразком для інших, це приклад розбудови сучасного культурного дискурсу фактично «з нульової» ситуації. Сьогодні «Ізоляція» акумулює потенціал цілого регіону в перспективі культурного розвитку, це наче величезний реактор, який може притягувати, трансформувати, збільшувати творчу енергію Донбасу та насичувати нею і спраглий місцевий контекст, і Україну вцілому, яка вже давно чекає на це. 

Чи зможе край заводів і шахт, напівпокинутих міст знайти своє відродження через культурну конверсію, як це сталось, зокрема, у Рурському басейні? Чи зможе «Країна мрій», відома нам з фотографій Віктора Марущенка, реалізувати свої мрії, змінюючи свою країну? Чи отримає Україна нових художників з Донбасу, які не будуть лише майстрами художнього ковальства чи глиняних статуеток? Поки що ми можемо говорити лише про добрі наміри і жвавий сміливий початок. А ось чи випрадає «Ізоляція» великі сподівання подивимось у майбутньому, але, як сказав один з іноземних гостей, «Give it a chance and see where it goes!» 


Примітки:

[1] Відкриття відбулось 25-26 вересня в Донецьку міжнародною конференцією з культурної конверсії та відкриттям першого проекту в Центрі сучасного мистецтва.

Символ Ізоляції - Олень, він же Олешка. Робочий колектив заводу вирізав його з суцільного шмату металу в 1982 роціПростір ІзоляціїїМакет проекту реконструкції старої заводської будівлі і прилеглої до неї території. Крістc Ернстсонс і Рік РоубосэмФрагмент експозиціїПрезентація проекту реконструкціїї будівлі та прилеглої теріторіїФрагмент експозиції Давида ЧичканаФрагмент інсталяцїї Аліни КопиціФрагмент інсталяції Гамлета ЗіньковськогоБорис Міхайлов в інсталяції Гамлета Зіньковського

Warning: session_write_close(): Failed to write session data (user). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/tmp/sessions_php54) in /sata1/home/users/cca/www/old.korydor.in.ua/libraries/joomla/session/session.php on line 676